Сини й доньки, які живуть у домі, де є гендерно зумовлене насильство (violencia de género), — це безпосередні жертви, а не просто свідки, і саме так їх визнає Органічний закон 1/2004. Щоб їх захистити, суддя може призупинити побачення та опіку з боку батька, щодо якого ведеться слідство (ст. 66 ОЗ 1/2004 і ст. 92.7 та 94 Цивільного кодексу), а мати може звернутися з ними по психологічну допомогу без згоди іншого з батьків у випадках, передбачених ст. 156 ЦК.
Коли вдома є насильство, одне з перших занепокоєнь будь-якої матері — як зробити так, щоб діти більше не страждали. А багато батьків, на яких подано заяву, запитують себе, що буде з їхніми стосунками з дітьми. Цей посібник пояснює, що каже закон, яких заходів можна вимагати і на якому етапі перебуває майбутній закон про вікарне насильство.
Неповнолітні — безпосередні жертви гендерно зумовленого насильства
Органічний закон 1/2004 зараховує до жертв неповнолітніх дітей жінки та неповнолітніх, які перебувають під її опікою чи піклуванням (ст. 1.2). Після реформи, запровадженої Органічним законом 8/2021 про комплексний захист дітей і підлітків від насильства, гендерно зумовлене насильство охоплює також насильство щодо неповнолітніх родичів або близьких з метою завдати шкоди жінці (ст. 1.4). Це те, що відоме як вікарне насильство (violencia vicaria).
Масштаб проблеми величезний. Згідно з Макроопитуванням про насильство щодо жінок 2024 Міністерства рівності, опублікованим у грудні 2025 року, від 1 197 360 до 1 824 875 неповнолітніх жили в домогосподарствах, де жінка зазнавала того чи іншого виду насильства з боку партнера.
Як насильство впливає на дітей
Дитині не обов’язково отримати удар, щоб стати жертвою. Чути крики зі своєї кімнати, бачити матір наляканою чи жити в постійній напрузі — усе це на неї впливає. Кожна дитина реагує по-різному залежно від віку й оточення, але фахівці зазвичай помічають такі ознаки:
- Страх, тривожність, проблеми зі сном або нічні жахи.
- Різкі зміни поведінки: агресивність, замкнутість або регрес у наймолодших.
- Труднощі з концентрацією та падіння успішності в школі.
- Почуття провини або потреба захищати матір чи братів і сестер.
- Засвоєння моделей стосунків, побудованих на контролі й насильстві. Тому так важливо вчасно розпізнати гендерно зумовлене насильство серед підлітків.
Якщо хочете дізнатися більше про довготривалі наслідки, прочитайте статтю про психологічні наслідки гендерно зумовленого насильства.
Правові заходи для захисту дітей
Призупинення побачень
Стаття 66 ОЗ 1/2004 встановлює, що суддя ухвалює рішення про призупинення режиму побачень, перебування, спілкування чи контактів обвинуваченого в гендерно зумовленому насильстві з неповнолітніми, які від нього залежать. Якщо в найкращих інтересах дитини суддя вирішує не призупиняти його, він має визначити, як цей режим здійснюватиметься, і вжити заходів для гарантування безпеки дітей і жінки.
Так само, коли видається захисний припис (orden de protección) із кримінально-правовими заходами і є обґрунтовані ознаки того, що діти були свідками насильства, зазнавали його чи жили поруч із ним, суддя призупиняє побачення, якщо тільки не ухвалить вмотивованого рішення в найкращих інтересах дитини (ст. 544 ter.7 LECrim — Кримінально-процесуального закону).
Ні спільній опіці та побаченням, поки триває кримінальне провадження
Після реформи 2021 року стаття 94 Цивільного кодексу встановлює, що режим побачень не призначається, а якщо він існує — призупиняється, щодо того з батьків, проти кого ведеться кримінальне провадження за посягання на життя, фізичну недоторканність, свободу, моральну недоторканність чи статеву свободу іншого з подружжя або дітей, а також коли є обґрунтовані ознаки домашнього (violencia doméstica) чи гендерно зумовленого насильства. Лише у виняткових випадках суддя може встановити побачення вмотивованим рішенням в інтересах дитини та після оцінки стосунків між батьком і дитиною. Якщо той із батьків перебуває у в’язниці за ці злочини, режим побачень не допускається в жодному разі.
Своєю чергою, стаття 92.7 Цивільного кодексу виключає спільну опіку в тих самих випадках і прямо включає жорстоке поводження з тваринами або погрозу його застосувати як засіб контролю чи віктимізації сім’ї.
Батьківські права
Батьківські права (patria potestad) — ухвалення рішень щодо освіти, здоров’я чи місця проживання — відрізняються від опіки. На них можуть вплинути кількома способами:
- Тимчасове призупинення в кримінальному провадженні (ст. 65 ОЗ 1/2004 і, коли жертвою є дитина, ст. 544 quinquies LECrim).
- Позбавлення права як покарання: наприклад, злочин жорстокого поводження за ст. 153.1 CP дозволяє призначити позбавлення права на здійснення батьківських прав на строк до п’яти років, якщо суддя вважає це доцільним в інтересах дитини.
- Позбавлення батьківських прав рішенням суду, що ґрунтується на невиконанні пов’язаних із ними обов’язків або ухвалене в кримінальній чи шлюбній справі (ст. 170 ЦК).
Пункт сімейних зустрічей
Коли суддя зберігає певні контакти з тим із батьків, щодо якого ведеться слідство, він часто призначає їх через Пункт сімейних зустрічей (Punto de Encuentro Familiar): нейтральну службу, де відбувається передача й забирання дитини або побачення під наглядом фахівців, без того щоб мати й батько мали перетинатися. У Валенсійській громаді їх діяльність регулюється Законом 13/2008 Generalitat, а Закон 7/2012 передбачає спеціальні протоколи для випадків насильства щодо жінок.
Право дитини бути вислуханою
Діти мають право бути вислуханими в будь-якому провадженні, що їх стосується, з урахуванням їхнього віку та зрілості. Органічний закон 1/1996 про правовий захист неповнолітніх вважає, що неповнолітній у будь-якому разі має достатню зрілість з дванадцяти років (ст. 9.2). Цивільний кодекс вимагає вислухати неповнолітніх із достатнім розумінням перед ухваленням рішення про опіку, коли це вважається необхідним (ст. 92.6), і передбачає заслуховування дитини під час визначення побачень (ст. 94).
Опитування зазвичай проводиться без присутності батьків, інколи за підтримки психосоціальної команди суду.
Психологічна допомога без згоди іншого з батьків
Зазвичай, щоб відвести дитину до психолога, потрібна згода обох батьків. Стаття 156 Цивільного кодексу (абзац, запроваджений Королівським декретом-законом 9/2018) встановлює виняток: для психологічної допомоги неповнолітнім дітям достатньо згоди одного з батьків, коли:
- Щодо іншого з батьків є обвинувальний вирок, доки не припинилася кримінальна відповідальність, або щодо нього розпочато кримінальне провадження за посягання на спільних дітей чи на іншого з батьків; або
- Навіть без заяви до поліції жінка отримує допомогу в спеціалізованій службі з питань гендерно зумовленого насильства, яка видає висновок, що підтверджує цю ситуацію.
Іншого з батьків необхідно заздалегідь поінформувати. Якщо дитині більше шістнадцяти років, у будь-якому разі потрібна її власна явно висловлена згода.
Важливо: не припиняйте самовільно побачення, встановлені рішенням суду, навіть якщо вам страшно. Захистить ваших дітей, а також вас, звернення до суду з проханням терміново їх призупинити чи змінити. Невиконання судового рішення без підстав може обернутися проти вас у сімейному провадженні.
Закон про вікарне насильство: на розгляді, ще не чинний
Рада міністрів 14 липня 2026 року схвалила Проєкт органічного закону про заходи щодо вікарного насильства, опублікований в Офіційному бюлетені Генеральних кортесів 27 липня 2026 року. 30 вересня 2026 року пленарне засідання Конгресу відхилило поправку про повне відхилення тексту, і він продовжує парламентський розгляд на етапі часткових поправок.
За даними Міністерства рівності, проєкт визначає вікарне насильство, передбачає позбавлення батьківських прав у разі остаточного вироку за певні тяжкі злочини, обмежує спільну опіку, коли вона може зашкодити дітям, і зобов’язує в будь-якому разі вислуховувати неповнолітніх. Це законопроєкт, а не чинний закон: сьогодні застосовуються норми, описані вище. Більше інформації — у нашій статті про вікарне насильство.
Якщо ви батько, на якого подано заяву
Призупинення побачень на час кримінального провадження — це запобіжний захід, а не вирок. Закон дозволяє судді зберегти режим побачень вмотивованим рішенням в інтересах дитини, часто під наглядом. Якщо справу закрито або обставини змінилися, ви можете подати заяву про зміну заходів. Тим часом суворо дотримуйтеся заборон і документально фіксуйте свою участь у житті дітей.
Поширені запитання
Чи є діти жертвами гендерно зумовленого насильства, навіть якщо їх не б’ють?
Так. Органічний закон 1/2004 визнає неповнолітніх дітей жінки жертвами цього насильства і гарантує їм допомогу. З 2021 року він охоплює також насильство щодо них із метою завдати шкоди матері. Крім того, суддя має оцінити, чи були діти свідками насильства, чи зазнавали його або жили поруч із ним, щоб вирішити питання про призупинення побачень.
Чи може батько, на якого подано заяву про гендерно зумовлене насильство, бачитися з дітьми?
Як загальне правило — ні. Стаття 94 Цивільного кодексу забороняє побачення тому з батьків, проти кого ведеться кримінальне провадження за насильство щодо іншого з батьків або дітей, або коли є обґрунтовані ознаки насильства. Суддя може встановити їх лише у виняткових випадках вмотивованим рішенням в інтересах дитини та після оцінки стосунків між батьком і дитиною. Якщо він перебуває у в’язниці за ці злочини, побачення не допускаються.
Чи можу я відвести дитину до психолога без дозволу батька?
Так, у випадках, передбачених статтею 156 Цивільного кодексу: коли щодо батька є вирок або кримінальне провадження за посягання на дітей чи на вас, або коли вам надає допомогу спеціалізована служба з питань гендерно зумовленого насильства, яка видає висновок. Ви маєте заздалегідь поінформувати батька, а якщо дитині більше шістнадцяти років, знадобиться також її згода.
Чи ухвалено закон про вікарне насильство?
Ні. Станом на жовтень 2026 року це проєкт органічного закону, схвалений Радою міністрів 14 липня 2026 року, який пройшов дебати щодо повного відхилення в Конгресі 30 вересня і перебуває на парламентському розгляді. До його остаточного ухвалення та публікації в BOE застосовуються чинні Органічний закон 1/2004, Цивільний кодекс і LECrim.
Захист дітей вимагає швидких і добре скоординованих дій у кримінальному та сімейному провадженнях. Селесте Перес Бледа (Celeste Pérez Bleda) веде обидва напрями, маючи 20 років досвіду в кримінальному праві та в сімейних провадженнях, пов’язаних із насильством. Дізнайтеся, як ми працюємо, на сторінках про опіку над дітьми за наявності гендерно зумовленого насильства і про роботу сімейної адвокатки у справах про насильство, або телефонуйте нам за номером 607 449 491 — цілодобово.
Правова основа та джерела
- Органічний закон 1/2004 про заходи комплексного захисту від гендерно зумовленого насильства, ст. 1, 65 і 66 (BOE, іспанською)
- Органічний закон 8/2021 про комплексний захист дітей і підлітків від насильства (BOE, іспанською)
- Цивільний кодекс, ст. 92, 94, 156 і 170 (BOE, іспанською)
- Кримінально-процесуальний закон, ст. 544 ter і 544 quinquies (BOE, іспанською)
- Органічний закон 1/1996 про правовий захист неповнолітніх, ст. 9 (BOE, іспанською)
- Королівський декрет-закон 9/2018 про невідкладні заходи для реалізації Державного пакту проти гендерно зумовленого насильства (BOE, іспанською)
- Міністерство рівності: схвалення Проєкту органічного закону про заходи щодо вікарного насильства (липень 2026 року) (іспанською)
- BOCG, Конгрес, серія A, № 107-1 (27.07.2026): Проєкт органічного закону 121/000106 (іспанською)
- Міністерство рівності: Макроопитування про насильство щодо жінок 2024 (іспанською)


