Гендерно зумовлене насильство (violencia de género) — це насильство, яке чинить чоловік щодо жінки, яка є чи була його партнеркою, навіть без спільного проживання (ст. 1 ОЗ 1/2004). Домашнє насильство (violencia doméstica) — це насильство щодо інших членів сімейного кола, визначених статтею 173.2 Кримінального кодексу: дітей, батьків, братів і сестер або чоловіка, на якого напала партнерка. Від цієї різниці залежать компетентний суд, покарання і права постраждалої особи.
У повсякденній мові ці терміни вживають як синоніми, але юридично вони такими не є. Кваліфікація подій як гендерно зумовленого чи домашнього насильства змінює орган, що розслідує справу, покарання, яке може бути призначене, і допомогу, на яку має право постраждала особа. Якщо ви є учасником провадження — як постраждала особа чи як особа, на яку подано заяву, — вам варто добре розуміти цю відмінність. А якщо події, які вам приписують, не відповідають дійсності, ознайомтеся також зі статтею про те, як довести свою невинуватість у разі неправдивої заяви.
Що таке гендерно зумовлене насильство за законом
Органічний закон 1/2004 про заходи комплексного захисту від гендерно зумовленого насильства визначає свій предмет у статті 1: протидіяти насильству, яке «як прояв дискримінації, ситуації нерівності та владних відносин чоловіків щодо жінок» чинять щодо них ті, хто є чи був їхнім чоловіком або пов’язаний чи був пов’язаний із ними подібними стосунками близькості, навіть без спільного проживання.
Його ключові елементи:
- Постраждала: жінка.
- Кривдник: чоловік, який є чи був її партнером (чоловік, хлопець, колишній партнер), незалежно від того, чи проживали вони разом.
- Зміст: будь-який акт фізичного і психологічного насильства, зокрема посягання на статеву свободу, погрози, примус чи свавільне позбавлення волі (ст. 1.3).
- Діти: після ОЗ 8/2021 воно охоплює також насильство щодо неповнолітніх родичів чи близьких жінки з метою завдати їй шкоди (ст. 1.4).
Що таке домашнє насильство
Домашнє насильство не має власного комплексного закону; воно визначається на підставі статті 173.2 Кримінального кодексу, яка перелічує осіб, що перебувають під захистом:
- Той, хто є чи був чоловіком, дружиною або партнером, навіть без спільного проживання (коли йдеться не про гендерно зумовлене насильство, наприклад, якщо постраждалий — чоловік).
- Нащадки, предки чи брати й сестри — власні або чоловіка, дружини чи співмешканця.
- Неповнолітні чи особи з інвалідністю, які потребують особливого захисту і проживають разом із кривдником або перебувають під владою, опікою чи піклуванням чоловіка, дружини чи співмешканця.
- Будь-яка інша особа, що входить до кола спільного сімейного проживання.
- Особливо вразливі особи, які перебувають під опікою чи піклуванням у державних чи приватних закладах.
Отже, напад сина на матір, жінки на свого партнера-чоловіка чи батька на сина, якщо немає складника гендерно зумовленого насильства, є домашнім насильством.
Порівняльна таблиця
| Гендерно зумовлене насильство | Домашнє насильство | |
|---|---|---|
| Постраждала особа | Жінка, яка є чи була партнеркою кривдника (і її неповнолітні діти в межах ОЗ 1/2004) | Будь-яка особа зі ст. 173.2 CP: чоловік, постраждалий від партнерки, діти, батьки, брати й сестри, інші співмешканці |
| Основна норма | ОЗ 1/2004 і Кримінальний кодекс | Кримінальний кодекс (ст. 173.2) |
| Орган, що розслідує | Секція з питань насильства щодо жінок Суду першої інстанції | Слідча секція Суду першої інстанції |
| Побиття чи легке тілесне ушкодження | Ст. 153.1: позбавлення волі від 6 місяців до 1 року або громадські роботи від 31 до 80 днів | Ст. 153.2: позбавлення волі від 3 місяців до 1 року або громадські роботи від 31 до 80 днів |
| Легка погроза | Ст. 171.4: злочин, позбавлення волі від 6 місяців до 1 року або громадські роботи | Злочин за ст. 171.5, якщо зі зброєю; інакше — незначний злочин за ст. 171.7 |
| Легкий примус | Ст. 172.2: злочин, позбавлення волі від 6 місяців до 1 року або громадські роботи | Незначний злочин за ст. 172.3 із домашнім арештом, громадськими роботами чи штрафом |
| Систематичне жорстоке поводження | Однаково в обох випадках: ст. 173.2, позбавлення волі від 6 місяців до 3 років | |
| Захисний припис | Так, в обох випадках (ст. 544 ter LECrim) | |
| Спеціальні права за ОЗ 1/2004 | Так: фінансова допомога, трудові права, безоплатна спеціалізована правова допомога, підтвердження статусу постраждалої | Ні; застосовуються Статут потерпілого від злочину та загальні норми |
| Провадження щодо розлучення та опіки | Розглядає Секція з питань насильства щодо жінок, якщо є кримінальна справа чи захисний припис; медіація заборонена | Звичайний цивільний суд |
Важливо: не кожен злочин між партнерами — чоловіком і жінкою — розглядається однаково. Секція з питань насильства щодо жінок також розслідує злочини, вчинені щодо нащадків чи неповнолітніх, які проживають разом, коли водночас було вчинено акт гендерно зумовленого насильства, а з 3 жовтня 2025 року — злочини проти статевої свободи, коли постраждалою є жінка, навіть якщо кривдник не є її партнером (ст. 89 LOPJ після ОЗ 1/2025).
Коли постраждалий — чоловік
Якщо на чоловіка нападає, погрожує йому чи примушує його партнерка або колишня партнерка, такі дії є домашнім насильством. Закон не залишає його без захисту:
- Він може подати заяву до поліції чи суду, а справу розслідує Слідча секція.
- Він може попросити захисний припис (orden de protección), оскільки стаття 544 ter LECrim захищає всіх осіб, визначених статтею 173.2 CP.
- У разі засудження за ці злочини заборона наближатися до постраждалого є обов’язковою (ст. 57.2 CP).
- У сімейному провадженні статті 92.7 і 94 Цивільного кодексу виключають спільну опіку та побачення, коли є обґрунтовані ознаки домашнього чи гендерно зумовленого насильства, незалежно від статі постраждалої особи.
Чого він не має, так це спеціальних прав за ОЗ 1/2004, а деякі легкі діяння (погрози чи примус без зброї) караються менш суворо. Якщо ви в такій ситуації або стикаєтеся із зустрічними заявами, коли обоє партнерів подали заяви один на одного, процесуальна стратегія особливо делікатна.
Чому кваліфікація має значення
Різницю в покараннях між статтями 153.1 і 153.2 оскаржували в Конституційному суді, який визнав її такою, що відповідає Конституції, у рішенні STC 59/2008 від 14 травня, вважаючи, що вона відповідає особливій тяжкості нападів, які відбуваються в контексті нерівності. Сьогодні кваліфікація має цілком практичні наслідки:
- Підсудність: визначає, яка секція розслідує справу, з якою спеціалізацією і чи розглядає вона також розлучення та опіку.
- Покарання: низка легких діянь є злочином у разі гендерно зумовленого насильства і лише незначним злочином із меншими покараннями в разі домашнього насильства.
- Права: лише підтвердження статусу постраждалої від гендерно зумовленого насильства відкриває доступ до спеціальної допомоги та трудових прав.
- Захист: для особи, на яку подано заяву, оскарження наявності елементів гендерно зумовленого насильства (наприклад, чи існували стосунки близькості) може змінити хід провадження.
Існують межові випадки, які варто ретельно аналізувати, як-от епізодичні стосунки чи вплив зміни статі в реєстрі, про що ми пишемо в статті зміна статі та закон про гендерно зумовлене насильство. І пам’ятайте, що насильство буває не лише фізичним: психологічне насильство також є злочином в обох сферах.
Поширені запитання
Яка різниця між гендерно зумовленим і домашнім насильством?
Гендерно зумовлене насильство — це насильство, яке чинить чоловік щодо жінки, яка є чи була його партнеркою, навіть без спільного проживання, як прояв нерівності (ОЗ 1/2004). Домашнє насильство — це насильство, якого зазнають інші члени сімейного оточення, визначені статтею 173.2 Кримінального кодексу, як-от діти, батьки, брати й сестри або чоловік, на якого напала партнерка. Від цього залежать суд, деякі покарання і права постраждалої особи.
Чи може чоловік бути жертвою гендерно зумовленого насильства?
У юридичному сенсі — ні. Органічний закон 1/2004 захищає жінок від насильства з боку їхніх партнерів чи колишніх партнерів-чоловіків. Коли постраждалий — чоловік, дії кваліфікуються як домашнє насильство: він може подати заяву, попросити захисний припис і домогтися вироку з обов’язковою забороною наближення, хоча спеціальних прав за ОЗ 1/2004 він не має.
Який суд розглядає справи про домашнє насильство?
Слідча секція Суду першої інстанції за місцем подій, яка замінила колишні слідчі суди після ухвалення Органічного закону 1/2025. Секція з питань насильства щодо жінок розглядає злочини щодо дітей чи інших родичів лише тоді, коли також було вчинено акт гендерно зумовленого насильства щодо жінки.
Чи однакове покарання за жорстоке поводження в разі гендерно зумовленого та домашнього насильства?
Не завжди. Побиття чи легке тілесне ушкодження карається позбавленням волі від шести місяців до одного року в разі гендерно зумовленого насильства (ст. 153.1 CP) і від трьох місяців до одного року в разі домашнього насильства (ст. 153.2). Легкі погрози та примус є злочином у разі гендерно зумовленого насильства і, як правило, незначним злочином у разі домашнього. Систематичне жорстоке поводження карається однаково в обох випадках.
Знати, як кваліфікується ваша справа, — перший крок до належного захисту ваших інтересів, незалежно від того, чи ви постраждала особа, чи особа, на яку подано заяву. Селесте Перес Бледа (Celeste Pérez Bleda) пропонує в Аліканте подвійний підхід із 20-річним досвідом у кримінальному праві: захист жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, і захист у справах про домашнє насильство, зокрема в прискорених розглядах. Телефонуйте за номером 607 449 491 — цілодобово, — і ми зорієнтуємо вас без жодних зобов’язань.
Правова основа та джерела
- Органічний закон 1/2004 про заходи комплексного захисту від гендерно зумовленого насильства, ст. 1 (BOE, іспанською)
- Кримінальний кодекс, ст. 57, 153, 171, 172 і 173 (BOE, іспанською)
- Кримінально-процесуальний закон, ст. 14 і 544 ter (BOE, іспанською)
- Органічний закон 6/1985 про судову владу, ст. 89 (BOE, іспанською)
- Органічний закон 1/2025 про заходи з підвищення ефективності державної служби правосуддя (BOE, іспанською)
- Цивільний кодекс, ст. 92 і 94 (BOE, іспанською)
- Рішення Конституційного суду 59/2008 від 14 травня (BOE, іспанською)
