Введіть текст заголовка

Гендерно зумовлене насильство (violencia de género) майже ніколи не відбувається публічно, але майже завжди хтось щось чує: сусід, подруга, родич, колега по роботі. Ці люди можуть мати вирішальне значення — як для захисту постраждалої в моменті, так і для того, щоб суд міг згодом оцінити, що сталося. Якщо ви колись замислювалися, що робити, ставши свідком такої ситуації, або яке значення має свідок у суді, тут ви знайдете відповіді.

Що робити, якщо ви стали свідком гендерно зумовленого насильства

1. Якщо є безпосередня небезпека, телефонуйте 112 (або 091 — Національна поліція, чи 062 — Цивільна гвардія). Назвіть точну адресу і те, що ви бачите чи чуєте.
2. Не наражайте себе на небезпеку. Фізично втручатися не обов’язково; повідомити поліцію — найбезпечніший спосіб допомогти.
3. Запишіть те, що ви сприймаєте: дату, час, що ви чули чи бачили, хто був присутній. Якщо можете знімати з безпечного місця, робіть це, але ніколи не поширюйте ці записи в соціальних мережах чи месенджерах: передавайте їх лише поліції чи суду.
4. Підтримайте постраждалу, якщо можливо, не тиснучи на неї. Дайте їй зрозуміти, що вона не сама.
5. Зверніться по інформацію на лінію 016. Вона працює цілодобово, зокрема для родичів і людей з оточення, і консультує щодо того, що робити і які ресурси існують.

Якщо ви знаєте постраждалу, а вона ще не наважилася на крок, стаття про те, як розпізнати ранні ознаки гендерно зумовленого насильства, може допомогти вам зрозуміти, що вона переживає.

Чи зобов’язаний я повідомляти?

Закон встановлює кілька обов’язків:

• Стаття 259 Кримінально-процесуального закону (LECrim): той, хто є свідком публічного злочину, зобов’язаний негайно повідомити про нього суддю, прокурора чи поліцію. Передбачений штраф досі виражено в песетах і він символічний, але обов’язок існує. Злочини гендерно зумовленого насильства в парі є публічними: вони переслідуються, навіть якщо постраждала не подає заяви.
• Стаття 264 LECrim: той, хто дізнався про злочин в інший спосіб, також має повідомити про нього, не будучи зобов’язаним його доводити.
• Стаття 262 LECrim: фахівці, які дізналися про злочин у зв’язку зі своєю посадою (медики, педагоги, соціальні працівники), мають повідомити про нього.
• Стаття 450 Кримінального кодексу: злочином є незапобігання злочину проти життя, недоторканності, свободи чи статевої свободи, коли це можна було зробити негайним втручанням без ризику для себе чи інших, а також незвернення до органів влади, щоб вони йому запобігли.
• Стаття 15 Органічного закону 8/2021: кожна особа, яка помітила ознаки насильства щодо неповнолітнього, має негайно повідомити про це органи влади.

Стаття 261 LECrim звільняє від обов’язку повідомляти чоловіка, дружину чи партнера винного та його близьких родичів, але це звільнення не застосовується, коли постраждалою є неповнолітня особа чи особа з інвалідністю, яка потребує особливого захисту, а злочин є, зокрема, злочином проти життя, систематичним жорстоким поводженням чи злочином проти статевої свободи.

Значення кожного типу свідка в суді

У справах про гендерно зумовлене насильство показання постраждалої можуть бути достатнім доказом, але суди зіставляють їх із зовнішніми даними. Свідки — одне з найважливіших підтверджень.

Стаття 710 LECrim вимагає, щоб опосередкований свідок уточнив джерело своєї обізнаності, назвавши, хто йому про це розповів. Показання, що описують стан постраждалої одразу після подій (у сльозах, налякана, з ушкодженнями), зазвичай мають велику вагу.

Кожен свідок зобов’язаний з’явитися, коли його викликає суд, і говорити правду: неправдиві показання є злочином (ст. 458 CP), незалежно від того, на користь обвинуваченого вони чи на шкоду йому. Це стосується й тих, хто дає показання на пропозицію захисту. Якщо ви боїтеся помсти, повідомте про це поліцію чи суд: законодавство передбачає заходи захисту свідків.

Неповнолітні як свідки

Сини й доньки часто бувають свідками насильства, і закон вважає їх також жертвами. Щоб уникнути завдання їм додаткової шкоди:

• Діти до 14 років: коли вони мають давати показання як свідки у провадженнях щодо таких злочинів, як тілесні ушкодження, злочини проти свободи, моральної недоторканності чи статевої свободи, суддя має отримати їхні показання як заздалегідь закріплений доказ — із записом і з дотриманням усіх гарантій, — щоб їм не довелося повторювати їх у судовому засіданні (ст. 449 ter LECrim).
• Неповнолітні до 18 років: якщо вони дають показання в судовому засіданні, слід уникати їхнього візуального контакту з обвинуваченим, зокрема за допомогою відеозв’язку (ст. 707 LECrim).
• Показання можна давати за підтримки психосоціальних команд.

Якщо вас турбує, як захистити дітей під час провадження, прочитайте статтю про те, як гендерно зумовлене насильство впливає на дітей.

Звільнення родичів від обов’язку давати показання (ст. 416 LECrim)

Стаття 416.1 LECrim дозволяє не давати показань проти обвинуваченого його родичам по прямій лінії, чоловіку, дружині чи фактичному партнеру, братам і сестрам та родичам по бічній лінії до другого ступеня. Саме тому постраждала інколи вирішує не давати показань проти свого партнера чи колишнього партнера.

Органічний закон 8/2021 запровадив п’ять винятків, коли звільнення не застосовується:

1. Коли свідок є законним представником чи фактичним опікуном неповнолітньої постраждалої або постраждалої з інвалідністю.
2. Коли йдеться про тяжкий злочин, свідок повнолітній, а постраждала є неповнолітньою чи особою з інвалідністю, яка потребує особливого захисту.
3. Коли свідок через свій вік чи інвалідність не може зрозуміти змісту звільнення.
4. Коли свідок є або був учасником провадження як приватний обвинувач (acusación particular).
5. Коли свідок погодився давати показання під час провадження після того, як його поінформували про право цього не робити.

Четвертий виняток закріплює позицію Пленуму Верховного суду в рішенні STS 389/2020: постраждала, яка стала приватним обвинувачем, не відновлює права на звільнення, навіть якщо згодом відмовиться від цієї ролі. Це має важливі практичні наслідки як для постраждалої, так і для захисту, і це варто обговорити з адвокаткою, перш ніж ухвалювати рішення.

Якщо постраждала скористається звільненням, провадження може тривати на підставі інших доказів, як-от свідків, медичних довідок чи записів. Ми пояснюємо це в статті про те, що робити, якщо заяву відкликано або справу закрито.

Поширені запитання

Чи можу я повідомити про гендерно зумовлене насильство, якщо я не є постраждалою?

Так. Будь-яка особа, яка стала свідком злочину гендерно зумовленого насильства або знає про нього, може і має повідомити про нього, адже це публічні злочини, які переслідуються з ініціативи держави. У разі надзвичайної ситуації можете телефонувати 112 або звернутися до поліції, Цивільної гвардії чи суду. Надавати докази не потрібно: достатньо розповісти те, що ви знаєте.

Яке значення має опосередкований свідок?

Опосередкований свідок — це той, хто знає про події, бо йому про них розповіли. Він не може замінити прямого свідка, коли той може дати показання, але слугує для підтвердження того, що постраждала свого часу розповідала те саме, і для опису її стану. Він має вказати, від кого отримав інформацію, відповідно до статті 710 Кримінально-процесуального закону.

Чи може постраждала відмовитися давати показання проти свого партнера?

В принципі так, оскільки стаття 416 LECrim звільняє чоловіка, дружину чи фактичного партнера від обов’язку давати показання проти обвинуваченого. Але вона не може цього зробити, якщо є або була учасницею провадження як приватний обвинувач, якщо вже погодилася давати показання після інформування про своє право або в інших випадках, запроваджених Органічним законом 8/2021.

Чи мають діти давати показання в суді?

Цього намагаються уникати. Діти до 14 років у провадженнях щодо таких злочинів, як тілесні ушкодження, злочини проти свободи чи статевої свободи, дають показання у формі заздалегідь закріпленого доказу, записаного під час досудового розслідування, який потім відтворюється в судовому засіданні. Неповнолітні до 18 років, які мають з’явитися до суду, роблять це без візуального контакту з обвинуваченим, наприклад за допомогою відеозв’язку.

Незалежно від того, чи ви постраждала і хочете знати, як використати показання людей зі свого оточення, чи обвинувачена особа, якій потрібно проаналізувати достовірність свідків обвинувачення, ми можемо допомогти. Ознайомтеся з нашими сторінками про прискорені розгляди у справах про гендерно зумовлене насильство і про захист чоловіків у справах про домашнє насильство або телефонуйте нам за номером 607 449 491 — цілодобово.